Смехуечки:Суржик

Вніманіє! Ця стаття є переводом орігінальної на чістєйший суржик. Орігінал див. тут.

Суржик (укр. рас. суржик) — ідейний антагоніст української мови и канонічного русского языка. Внєшнє являє собою змесь первого і другого, по суті — не імєє ніякого отношенія ні к першому, ні ко второму. Чєловеку не знакомому с украінскім язиком поньять шо таке суржик очень важко. Суржик улавлюється ісключітельно на фонетичному рівні, но ні на письменом. Вікіпедія утверждаєт, шо суржик — «хлеб или мука из смеси разных видов зерна, например, пшеницы и ржи». Британські лінгвисти заявляють, шо «СУРЖик» — смесь украинского, русского и жаргона.

Опрєділєніе

Суржик состоїть із т.н «россизмов» (оф. названіє). Виражаясь простим язиком, суржик появляється тоді, коли укр або селюк хочє сойті за свидомого, но, через то, шо українських слів він (укр) не знає чуть більше чим наполовіну, то вставляє в українску мову рускі слова на український манєр, и нєпремєнно с українським акцентом.

Суржик дуже розпространьонний на землях, розположенних біля російско-українскої границі, причьом по обє от неї сторони, приіимуществєнно в сільскої мєстності (болєє того, прігранічная Луганская область чуть болєє, чим полностю говорить на москальском, а сосєдняя Ростовська область показує таке неіллюзорне владеніе суржиком, що братам-українцям, пересекающим граніцу буває важко їх поньять). По своєй суті являєтся дічайшой змесью російського і українського язиків, з іспользованієм слів и правил грамматіки з обох язиків. На суржикє до свого прієзда в Расію говорив ше свідомый укрский поет А.П Чехов (является таковым с 29.01. 2010 г.), а названіє пошло ще з начала 19 века. І, при лінгвистичной блізості язиков, смєшеніє проходило швидко і бєзболєзнєнно. Употреблєніе суржика в повседнєвной речі (та в інтернетах) в одінаковой стєпєні понятно украінцам и москалям, но, зачастую визиває баттхьорт і в тих і в других і може іспользуватись у виді начального наброса. Однієй із причін распространьонності и устойчивості соврємєнного суржика, як такого, можно вважать радянський інтернаціоналізм, з преваліруванієм (що???) россійскої мови, при котором корінне населення України сначала навчалось говорити на українськом, а у школі читати та писати навчали на москальском, впослєдствії (що??) армія і/ілі інстітути тоже трєбовалі руського. Возможно і навпаки: ізначально чєловєк розмовляв по-руськи, ібо іменно на цій мові говорили в його сім'ї, а том, начиная зі школи, йому приходилось учіть «мову». Починая з времьон незалэжності, имєєт мєсто виключно цій варіант — навязується державна мова. Разом з цим, это эквипенисуально (що???): незавісімо від порядка вивчення мов маємо те що маємо". У жанрі суржика творять такі діячі іскусства, як Лесь Подервянский, Андрій «Верка Сердючка» Данилко, Шоу Довгоносиків і Тарапунька. Кромє того, опрєдільонний нальот суржиковости несуть в собі гоголівські «Вєчєра на хуторє бліз Діканьки».

В/На політиці

В тій країні дєржавним язиком ВНЄЗАПНО являєтся український. Крім того, українські політики питаються спекулірувать на чуствах націонално-свідомих громадян. Таким образом, українськи політики вимушені говорити на українській. Поскіки немала частина політикума родом з юго-восточно-центральних областей, де в містах преобладає москальский, вони в большинстві говорять на смєсі москальского та українського, состоящій з російских слів, проізносімих на манер суржика. Особо отлічаються: Проффесор, котрий виріс там, де на украінському говорять тіки в некоторих селах і телевизорі, Льоня-космонавт і Азіров, которі український вобше неосилили, говорять на ньому тілько ради лулзів, при этом визивая баттхьорт у всьго насілєнія, Пасечник, которий не уміє внятно говорить ні на каком язикє і Юля, котора говорить по-українськи с ярковираженим москальським акцентом.

Нэвиносімо отвратітєльні слова

Деякі слова розповсюджені благодаря суржику. Так, слово «заместо» використовувалось би гораздо ріже, якби не було середнім між укр. «замiсть» і рус. «вмєсто». То же саме можна сказати про слово «шо», соответствующє рус. «что» і укр. «що». А ше й, слова «шо-то» і «шось», соответствующіє рус. «что-то» и укр. «щось».

Слово «чё» в рускому і «чо» в українскому — звукові сокращенія від «чего» и «чого», соответсвує рус. «почему» і укр. «чому». А вмєсто канонічного «что» в руском язикє (або «що» в українском) «чё» приміняється в жаргоні.

Приклади:

сурж. «Чё ты ушёл?» (рус. «Почему ты ушёл?», укр. «Чому ти пiшов?»)
жарг. «Чё те надо?» (рус. «Что тебе нужно?», укр. «Що тобi потрiбно?»)

Алсо на укрском «собака» — это «он», то есть мужского пола.

Мнєніє Онотоле

Расовый одесский тролль и шизофреник учёный муж Вассерман считает украинский искусственным языком, созданным австрийским подразделением ZOG для отделения Хохляндии от Рашки, и упоминает эту искусственность чуть менее, чем всегда, когда ведет речь об Украине. Этим он люто, бешено раздражает доставляет укровам.

Алсо

• В Беларусіі для суржика використовуєтся названіе «трасянка».

• Ідіш також являєтся суржиком (иврит, немецкий и чуть-чуть польского), хоть и являєтся змесью з мов трь ох різних язикових груп.

• В расовом єврейськом сериалі «Ликвидация» на суржикє говорят почті усє. Но довольно херово.

• Такі многіє слова, счітающиієся расово українськими, являються на самом ділі Hochlodeutsch, а також із расово пшецького, ібо под пшекамі расові укри сиділи чуть більш, чим 9000 років. Например, рас. пшец. и укр. дах — Dach (крыша), цигель^W^Wцегла — Ziegel (черепица, обожженый кирпич) и лихтарь — Lichter, Leuchter (светильник), хмарочос — буквальный перевод с рас. фош. Wolkenkratzer (ср. рас. рус. небоскрёб и рас. пинд. skyscraper), фарба, мапа, файный und so weiter.

• Впрочем, русіш від української недалеко ушов. Переважна більшість Ісконно Русскіх Слів — ніщо іне, як прямі заімствування з церковнославянської мови, причому без особливих змін. Другі ж слова — з французької та німецької, благодаря дворянам, Петрам та іншим Катеринам, які чи були європейцями, чи дуже хотіли їми буть, чи їх просто завозили собі в Рашку.

• По некоторым данным язык становицца литеродурным, если на нем пишут литеродуры. Поэтому после появления в интернете суржик уже может считацца литеродурным языком, так как электронная литеротура — тоже литеротура.

• Латиноамериканский суржик — Спанглиш, немецко-английский суржик — Denglisch (Deutsch + English).

• Немецко-русский суржик эмигрировавших российских немцев может доставлять не по-деццки. 95% колбасных «немцев» по-немецки отродясь не говорили и им пришлось заново учить язык уже в Германии. При этом если слова методом погружения мало-помалу учатся, то мозгов на довольно сложную грамматику хватает у единиц. Результатом является русский по строю и грамматике язык с немецкими словами. Например, «Я шпарю на конту» — В гетто, где проживают российские немцы, совершенно нормальная, всем понятная фраза, означает «я коплю деньги на счете (в банке)».

Смотрі також

• Украина
• Лесь Подервянский
• Хохлосрач
• Кубаноид
• Хохруссиш

Посилання дуже далеко

• Мова людства
• Как устроен человеческий язык